Формування навичок чистого інтонування в роботі з учнями молодшого шільного віку

Інноваційні процеси в українській освіті суттєво змінюють її зміст, орієнтуючи вчителя на формування учнів ключових компетенцій. У Державному стандарті з освітньої галузі «Музичне мистецтво» визначена її мета: формування основ музичної культури як важливої і невід’ємної частини їхньої духовної культури, комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі сприймання і інтерпретацій кращих зразків української та світової музичної культури, а також формування естетичного досвіду, емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва.

Саме тому вважаю актуальною проблему, над якою працюю – «Формування навичок чистого інтонування в роботі з учнями різного шкільного віку».

Робота над проблемою чистого інтонування  в роботі учнями різного віку переді мною висунула такы питання:

• від чого залежить чистий спів?
• що заважає правильній інтонації?

Абсолютний музичний слух дещо однобоко вирішує проблему, бо в роботі над інтонуванням важливо враховувати всі аспекти:

• музичний аспект (розпізнавання, запам’ятовування музичного матеріалу);
• вокальний (вміння відтворювати поданий матеріал).

Важливо також враховувати і фізіологію і психологію.

Уявна модель складових чистого співу,  без яких неможливо відрегулювати процес розвитку правильного чистого інтонування має наступний вигляд і включає такі аспекти:

Досвід видатного педагога Д.Б.Кабалевського, його музично-педагогічна концепція, яка пройшла багаторічну масову експериментальну перевірку, стала базовою в моїй діяльності і зарекомендувала себе як найбільш доцільна.

Робота на уроці включає системний інтегрований підходи. Крім того, пропонована методика орієнтована на індивіалізацію навчання та ідеї особисто орієнтованого навчання.

На уроках вибудовую інтонаційно-образну модель входження учня у світ культури, створюю умови для індивідуального емоційного переживання, застосовую діалогічну, педагогічну технологію, що спрямована на підвищення духовно-творчого потенціалу навчально-виховного процесу.

Новизна досвіду полягає в активному застосуванні індивідуальних вокальних можливостей учня.

Провідна педагогічна ідея досвіду – інтенсивна діалогова стратегія педагогічної взаємодії, забарвлена позитивними емоційно-естетичними переживанням, захопленням музичною діяльністю.

Таким чином, організаційно-методична система спрямована на розвиток таких якостей учнів, як опанування вокально-хорових умінь та навичок, а саме:

• Співацького дихання;
• Звукоутворення;
• Дикції;
• Відчуття ритму.

Представляю дослідження, які проводилися з учнями 1- А класу у 2014-2015 навчальному році. В основу покладено метод диференційованого навчання. Клас поділено на 5 груп за якістю інтонації, тому робота на уроці була спрямована на урахування можливостей кожної групи окремо. (Завдання кожної групи відповідали її можливостям). Принцип поділу на групи:

• І група – чисте, абсолютно самостійне без музичного супроводу інтонування знайомої пісні. На момент початку складала – 15%;
• ІІ група – інтонування знайомої пісні з музичним супроводом – 30%;
• ІІІ група – інтонування за допомогою педагога і інструменту (багаторазове попереднє програвання – 20%);
• ІV група – відтворення тільки окремих музичних фраз пісні – 20%;
• V група – абсолютно не інтонуючи діти. В межах звичайного діапазону дитячого голосу (ре1-ре2) – 15%.

Якщо   будь - яка   мелодія  виконувалася  першою  і  другою  групами,  останні  активно  слухали  і  тихенько  вистукували  ритм  пісні,  стежили  за  графічним  зображенням  на  дошці.  У  певних  місцях,  доступних  для  них,  дозволялося  співати  разом з  усіма.  Важливо  в пропонованій методиці -   дуже  уважно  стежити  за  дітьми,  вселити  їм,  що  активне  слухання  швидше  допоможе  їм  просунутися  вперед.  Спроби  окремих  учнів, які виконали завдання, переконували  останніх  в  вдосягненні успіху.

Перехід  з  групи  в  групу  здійснюю  лише  тоді,  коли  повністю  зникали  всі  сумніви  в безповоротності  цього  явища,  а не на основі  тимчасового  успіху. 

Вокальні  вправи,  а також  ігровий  метод  дали  позитивні  результати.  Вони  використовувалися  за  строгим  обліком  можливостей  дітей,  в  певній  послідовності  по  ступеню  збільшення  труднощів  і  у поєднанні з  іншими  видами  роботи  в  класі.  Величезну  роль  грав  приклад  вчителя.  Інтерес  учнів  завжди  залежав  від  красивого  і  правильного  співу  викладача,  доступної  і  цікавої  розповіді  про  пісню  і  про  завдання,  які  перед  ними  ставилися.                  

           З  першого  уроку  діти  знають  про  роль  виспівування,  що є  нічим  іншим,  як  «зарядкою»  для  голосу.  Виспівування  повинне  носити  завжди  універсальний  характер (дуже  важливо  при  колективних  заняттях)

     У  роботі  використовувалися  різні  вокальні  вправи,а  також  ігри, які сприяли  поліпшенню  чистоти  інтонації.

• В ході  дослідження  отримані  наступні  результати.  Разом із  зміцненням  низьких  звуків,  у  дітей  помітно  розвинувся  і  розширився  діапазон;  виробився  навик  протяжного  співу  на  легато  ( поступові  ходи  вгору  і  вниз); сформувався  навик  організації  правильної  атаки  звуку;  більшість  дітей    навчилися  управляти  своїм  апаратом артикуляції ;  налагодилася  чітка  координація  між  рухом  голосових  зв'язок  і  діафрагми;  діти  активно  і  з цікавістю  почали  включатися  в  роботу.
•                У результаті значно  поповнилася  друга  група – 50%  дітей  змогли  заспівати,  чисто  інтонуючи  знайому  пісню  з  супроводом.  Дітей  третьої  групи  стало  на  10%  більше,  а  абсолютно  самостійних  додалося  ще  на  5% - це  перша  група.  П'ята  і  четверта  групи  припинили  своє  існування  після закінчення  першого  півріччя. 

   

Головне завдання вчителя – кваліфіковано й гнучко володіти методикою впровадження співацьких вправ, точно уявляти призначення кожної з них.

         Найбільш важким завданням даної методики – навчити дітей тягнути звук. Наявність цього вміння сприятиме не тільки подальшому вокальному розвитку, але й вирівнюванню інтонації.

Навик протяжного співу формується системою спеціальних вправ. В психологічному аспекті передбачаю конкретний підхід до кожної групи учнів (не підкреслювати невдачі дітей, музичний розвиток яких затримується та не захвалювати успішних).

Знаходжусь в постійному динамічному розвитку своїх особистих якостей, бо головне для педагога музичного мистецтва – пошук нових шляхів, форм і методів та критичного відношення до їх впровадження.

Вирішальна роль в успішному впровадженні уроку музики грає така організація навчальної діяльності, де ключова увага приділяється розвитку музичного слуху і голосу, а зокрема правильному інтонуванню.

Вибір прийомів, багато в чому залежить від дитячого складу (якісного складу груп).

Таким чином музичний розвиток учнів (формування чистого інтонування) сприяє формуванню їх естетичного смаку, підвищенню загальної культури.

Досвід може бути використаний учителями загальноосвітніх та середніх спеціальних навчальних закладів.

ГЛОССАРІЙ

Музичний слух є головним провідником між сприйняттям і відтворенням музичного матеріалу, а також здійснює контроль над виконання.

Музична пам'ять – це пізнавання і   запам'ятовування мелодії, окремих її частин, інтервальних стрибків.

Фізіологічні особливості - для вирішення проблеми чистої інтонації необхідно знати пристрій голосового апарату.

Психологічні особливості

Потрібно враховувати до якого типу темпераменту належить той чи інший учень.

  Рухомий, дуже активний холерик, наприклад, може мати тенденцію до завищення. І, навпаки меланхолійна дитина через свій характер може занижувати звук.

Діти із заниженою самооцінкою, діти з песимістичним   характером або в стані поганого настрою   теж схилі до заниження звуку. Це, звичайно не закономірність, але про це необхідно пам'ятати. І намагатися на занятті вокалом, або хоровому занятті по можливості створювати доброзичливу атмосферу, щоб діти могли краще розкривати свої здібності, і краще розвивати свої таланти.

Для створення необхідної атмосфери на заняттях, встановлення контакту довіри  існують прийоми   психолого - педагогічної дії на учня. Звичайно, вони знайомі кожному вчителеві.

Основні прийоми психолого - педагогического дії на учнях:

• творчі завдання, стимулюючі розумову діяльність учнів;
• постійне спонукання дітей до самоконтролю і самооцінки в процесі співу;
• організація змагань на уроці між окремими дітьми, групами як ігровий момент, що підвищує інтерес до занять;
• різні індивідуальні завдання і малюнки на тему виконуваних пісень для посилення емоційної чуйності дітей на музику;
• схвалення, заохочення вчителем успіхів учнів з метою стимуляції їх інтересу до занять;
• використання легких фізичних вправ в процесі заняття, що  знімає м'язову напругу

Вікові зміни дитячого   голосу.

1)  Домутаційний період      (від 6 до 10-11 років. молодший шкільний вік)

2)  Мутаційний період          ( від 11 до 13-14 років. Середній шкільний вік)

3)  Післямутаційний період (14-16 років. Старший шкільний вік)

Співацьке дихання

Чому співацьке дихання? Тому, що співаючий людині необхідна більша кількість повітря, активніша робота дихальних м'язів.

Щоб спів був красивим, щільним за звучанням,  закінчення  фраз і довгі звуки були «чистими» по інтонації, необхідно правильно використовувати дихання. Існує ряд правил.

Правила   співацького дихання.

• Не піднімати плечі при вдиху;
• Вдих робити переважно через ніс – закритим ротом;
• Короткий активний безшумний вдих і рівномірний тривалий видих на співацьких фразах;
• Набирати достатню кількість повітря в легені, економно витрачати його, для тривалого видиху, що сприятиме щільному довгому звучанню;
• Надмірна кількість вдихуваного повітря не дасть позитивного результату;
• Брати дихання, не порушуючи цілісного сприйняття пісні, по фразах, не розриваючи слова

         Звукоутворення

Момент утворення звуку називається атакою.

 Розрізняються три види атаки: тверда, м'яка і придихова.

Тверда атака: зв'язки змикаються щільно, звук виходить енергійний, твердий. М'яка атака: зв'язки змикаються менш щільно, звук виходить м'який. Придихова атака: зв'язки змикаються не повністю. Придихова атака може свідчити  про хворобу горла, загальну млявість зв'язок, слабкий вдих і видих. Якщо, звичайно вона не направлена на досягнення, будь-якого емоційного образу, наприклад: смутку, відчаю і т.д.

В роботі з дітьми   слід добиватися зімкнення зв'язок, використовуючи м'яку і тверду атаки.

Дикція

 Співацька дикція – це уміння правильно вимовляти слова і звукові поєднання в процесі співу.

Відчуття ритму

Не зрозумілий ритм може вплинути на якість інтонації, тому необхідно:

1. Складні по ритмічному малюнку фрагменти пісні проучити окремо.
2. Такти з важким ритмічним малюнком можна проґавити, потім одночасно з плесканням проспівати на який-небудь склад.

Авторський посібник з музичного виховання дітей молодшого шкільного віку

КГОУ «Центр освіти Еврика» Музичний керівник вищої категорії

Висланко О.В.

Інструкція  для роботи з посібником  «ІГРИ  ГОЛОСОМ»

Ігри голосом дозволяють дітям досліджувати найбагатші колористичні можливості людського голосу. Голоси дітей можуть створювати різні звукові ефекти з участю мови, губ, м'язів гортані, щік: свист, кректання, шипіння, цокіт, різні види вибрантів (гортані, язика, губ), вдихи, видихи, вигуки. (Т. Тютюннікова)

Гра «Будиночок вигуків»

Завдання: вчити керувати своїм голосом і артикуляцією.

Рекомендації: використання слайда презентації «Ігри голосом».

Хід гри: При відкритті слайда діти на екрані бачать будиночок. Педагог розповідає дітям про те, що в будиночку живуть смішні чоловічки, які видають вигуки.

1 клік – Ехо-хе! Охо-хо! Кхе – кхе!

2 клік – Ха-ха-ха! Хі-хі-хі! Хо-хо-хо! Хе-хе-хе!

3 клік – Ой-Ой-ой! Ай-ай-ай!

4 клік – Тс-с-с! Чш-ш-ш!

5 клік – Ах! Ох! Ой-Ой-ой!

Вимовити, проспівати вигуки: (після кожного кліка застосувати 1-2 завдання вибірково)

- індивідуально, по підгрупах, за ролями, всією групою;

- у різному темпі;

- з різною динамікою;

- з різними емоціями;

- з простукуванням, проплескуванням, притопуванням ритму;

- з використанням музичного інструменту.

6 клік – (на слайді прибираються підказки) педагог або дитина вимовляє вигук - визначити яким з чоловічків він відноситься?

Вправи «Покатайся разом зі Сніговиком»;

«Пройдися зі Сніговиком по гірках»;

«Заберись на гірку і покатись разом зі Сніговиком»;

«Заспівай мелодійну лінію»;

«Зроби голосом небесний шлях разом з місяцем»

Завдання:

- розвивати діапазон голосу;

- розвивати звуковысотный слух;

- формувати вміння чистого вимови, голосних проспівування

Рекомендації: використовувати слайди з презентації «Ігри голосом»

При відкритті слайда діти на екрані бачать Сніговика стоїть внизу гірки. Педагог пропонує дітям разом зі Сніговиком піднятися на гору і спускатися з неї, використовуючи при цьому голос.

Проспівати будь-який голосний звук, стежити за округлістю ротової порожнини, диханням.

Презентація до посібника "Ігри  голосом"

Презентація досвіду роботи "Формування навичок чистого інтонування в роботі з учнями молодшого шільного віку"

___________________________________________________________________________________________________________

Учитель року - 2009

Творчий проект "Життя - це творічість"

      Презентація досвіду

 Психологічні висновки щодо здібностей учнів, які займаються в ансамблі "Каприз"

                              Психологічний інструментарій